вівторок, 9 серпня 2016 р.

Коли в українських школах будуть сучасні комп’ютери замість металобрухту?


Якщо освіті належить провідна роль у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні, то конкретна відповідь на це, поки що риторичне запитання, має бути вже завтра, а не через півстоліття.

Верховна Рада України провела парламентські слухання, присвячені реформуванню галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвитку інформаційного простору нашої держави.



Безумовно, тема дуже актуальна для України. Вона хвилює освітян так само, як і науковців, керівників підприємств ІТ- галузі та парламентарів. Саме зі шкільної парти починається подорож у захоплюючий світ інформаційних технологій. У майбутнє! Керманичам держави варто пам’ятати застереження першого канцлера Німеччини О.Бісмарка, який свого часу сказав: «Той, хто економить на школах, буде будувати тюрми». Що ж маємо в Україні? На жаль, у нас продовжують економити на освіті й не мають коштів на нові тюрми…

Та чи все геть погано? Аж ніяк. Попри гостру економічну кризу, гібридну війну на Донбасі та інші негаразди ІТ- галузь у нас стрімко розвивається. Розвивається всупереч, а не завдяки. Мабуть, це ще один український феномен. Аналіз міжнародних рейтингів свідчить, що Україна за провідними індексами не пасе задніх, а знаходиться переважно в «золотій середині». За програмним забезпеченням, яке створюють наші розумники – гордість провідних українських ІТ- компаній, шикуються черги за кордоном. Вони заробляють для держави мільйони доларів прибутку, фактично не маючи від неї жодної підтримки.

Втім є й інший бік медалі. Наших «айтішників», які мають талант від Бога і отримали гарні знання у вітчизняних вишах, скрізь охоче беруть на роботу , створюючи всі умови для неї. Відтак українська технічна еліта щороку втрачає кілька тисяч кращих кадрів. Так названий «відтік мізків» набуває загрозливого масштабу і негативно впливає на економічну безпеку країни. У нас нема часу чекати далі. Хай там собака гавкає, а караван мусить іти далі. Тупцювання на місці смерті подібне!

Про це з тривогою говорили запрошені на слухання представники освітньої галузі, які у підсумку внесли чимало слушних пропозицій до резолюції парламентських слухань. Є сподівання, що їх почують. Інакше не може бути!

Позицію МОН з обговорюваного питання висловив Олег Дерев’янко, заступник міністра освіти і науки України. У презентації «ІКТ в освіті. Стратегія і пріоритети» він познайомив присутніх із рядом проектів, ініційованих МОН та Інститутом модернізації змісту освіти, успішна реалізація яких сприятиме активній інформатизації суспільства. Це, наприклад, «Академія навичок» і створення сучасної онлайн – платформи для дистанційної освіти школярів та обміну досвідом для вчителів.

При цьому Олег Дерев’янко загострив увагу на проблемах українських ЗНЗ в частині забезпечення комп’ютерами. Статистика цього сегменту виглядає доволі сумно. Якщо 97% шкіл України мають комп’ютерні класи чи ПК, то на 40% вони вже морально й фізично застаріли, 13% з них взагалі несправні. Ганебно й те, що школи користуються переважно неліцензійними програмами. Чого можна навчитись на такій «техніці»? В кращому випадку – набирати тексти. При цьому у ЗНЗ нема коштів для придбання нового обладнання та утилізацію комп’ютерного металобрухту…

Інший оптимістичний, на перший погляд, показник стосується Інтернету. Здавалось би, 87% шкіл мають доступ до всесвітньої мережі, але, як правило, користування шкільними комп’ютерами з підключеним Інтернетом обмежується уроками інформатики, а в ряді випадків ним може скористатись тільки керівництво школи, бо ПК стоїть у … кабінеті директора.

Направду, саме освіті належить провідна роль в освоєнні дитячим та дорослим населенням України інформаційно-комунікаційних технологій, котрі у підсумку позитивно змінюють якість життя. Це аксіома. Тому провідні фахівці МОН та Інституту модернізації змісту освіти, чия щоденна робота дотична теми ІКТ, не чекають, поки парламентські слухання, що відбулись, дадуть очікувані плоди. Вже активно стартувала робота над Концепцією розвитку ІКТ в освіті на 2016-2025 рр. Розробляється методика оцінки цифрових навичок. Запроваджується електронний документообіг в системі освіти. Збільшено кількість годин з інформатики для учнів 5-9 класів. Завдяки власним та партнерським програмам форсованими темпами триває навчання вчителів та дорослих. Перелік заходів для зміни ситуації на краще чималий. За активної фінансової підтримки планів МОН у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні з боку держави гарні результати не забаряться. Показово, що український бізнес в галузі ІТ державного сприяння не просить. Благає не заважати. Освіті ж без допомоги не обійтись. І державної, і батьківської. У цій справі не варто зважувати на терезах, хто має зробити більше. Бо ж йдеться про найдорожче – наших дітей.


Немає коментарів:

Дописати коментар